Необґрунтовані блокування податкових накладних, спричинені буксуванням системи моніторингу оцінки ризиків (СМКОР), продовжують шкодити бізнесу в Україні. У жовтні блокування стали масовими і роботу бізнесу було значно ускладнено.
За результатами розслідування Ради бізнес-омбудсмена щодо роботи системи СМКОР, у четвертому кварталі 2022 року 40,4% активних платників ПДВ (65 тисяч ТОВ) зіштовхнулося з блокуванням податкових накладних та розрахунків коригування (далі — ПН/РК).
Бізнес-омбудсмен: що не так зі СМКОР і що робити
В оприлюднених висновках Ради бізнес-омбудсмена зазначається, що за весь період роботи СМКОР ліквідовано 2/3 «сірих» схем ухилення від сплати податків. Але зараз система працює не оптимально: стало більше «ручного режиму» керування автоматизованими процесами, нечіткі критерії ризиковості; масове блокування ПН/РК, неналежне обґрунтування рішень ДПС. Підозри та сумніви податківців розбиваються в судах — близько 95% справ щодо блокувань виграють платники податків. Крім того, на розблокування ПН/РК бізнес витрачає як час (більше 12 годин), так і кошти.
Щоб виправити роботу системи, бізнес-омбудсмен пропонує:
- покращити ризикоорієнтованість, виписати чіткіші критерії та забезпечити більше автоматизації;
- зробити справжній аналіз регуляторного впливу системи, спиратися на реальні розрахунки (додаткові надходження державі/витрати бізнесу);
- вибудувати запобіжники системи: спершу попереджати платника, а потім вже карати;
- надати можливість адміноскарження таблиць платника ПДВ;
- інформувати про ризики контрагентів, прибрати ризиковість «заднім числом»;
- публікувати більше статистики про ключові показники системи.
Що вдалося змінити за три місяці, після аномальних жовтневих змін:
Українська Рада Бізнесу (УРБ), до складу якої входять 106 бізнес-асоціацій, ще наприкінці минулого року наголошувала на неоптимальній роботі СМКОР і запропонувала свої кроки з мінімізації блокувань. Відрадно, що частину їх вдалося реалізувати і дещо зменшити кількість блокувань у 2023 році.
Зокрема, були реалізовані такі пропозиції бізнесу та експертів:
- у рішенні про блокування тепер обов’язковою є мотиваційна частина, обґрунтування;
- продовжено час для реєстрації ПН/РК;
- виконано абсолютну більшість рішень суду, які не виконувались роками;
- дрібні ПН/РК, до 5 тис. гривень — не блокуються;
- відновлено строки розгляду податківцями пояснень і скарг по заблокованим ПН;
- забезпечено публічність роботи СМКОР, на сайті ДПС щомісяця публікуються ключові показники роботи системи.
Однак, у складний воєнний час рівень блокувань залишається все ще аномальним. Тому Коаліція бізнес-асоціацій звернулася до Уряду та народних депутатів з вимогою врегулювати проблему реєстрації податкових накладних. У своєму березневому зверненні УРБ пропонує запровадити низку системних змін до СМКОР.
На чому наполягають платники податків?
Читайте також: Олександра Томашевська Правда про блокування податкових накладних
Насамперед, треба змінити саму ідеологію системи з «каральної» на аналітичну — через запровадження на законодавчому рівні обмеження часу блокування податкових накладних за прикладом загальносвітового механізму, що діє у сфері протидії відмиванню «брудних» грошей (спочатку кошти заморожуються на незначний час для додаткового вивчення і лише за наявності вагомих підстав блокуються на тривалий, але обмежений термін). Саме тимчасовість блокування і стане підставою для впровадження з боку ДПС реальних заходів податкового контролю. Це дасть можливість відмовиться від презумпції «винуватості платника податків», повернути платнику презумпцію невинуватості та зробить систему більш аналітичною та спрямованою на кінцевий результат — на боротьбу із схемами.
Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Крім того, варто передбачити незалежний від ДПС орган для оскаржень рішень комісій. Місію адміноскарження, наприклад покласти на Мінфін (до комісії мають входити незалежні експерти).
Усунути ризики для платника, коли він може потрапити у «ризикові платники» «заднім числом». Найкраще рішення — взагалі прибрати поняття «ризиковий платник» з Постанови КМУ.
На думку бізнесу, необхідно затвердити наступні критерії ефективності СМКОР:
- співвідношення зупинених ПН/РК до зареєстрованих (за кількістю накладних), %
- співвідношення зупинених ПН/РК до зареєстрованих (за сумою ПДВ), %
- кількість підприємств, яким були зупинені ПН/РК (ризикових) — місяць до місяця, у динаміці;
- час розблокування (затрати на розблокування) ПН/РК — місяць до місяця, у динаміці;
- кількість ПН/РК щодо яких рішення судів прийнято на користь платників податків до кількості НП/РК, рішення судів по яких прийнято на користь держави.
Крім того, необхідно припинити постійне втручання у налаштування алгоритмів роботи СМКОР і погоджувати критерії ризиковості КМУ спільно з аналітичними центрами та провідними бізнес асоціаціями.
Бізнес також вимагає проведення повноцінного аналізу витрат-вигід — розрахунки вартості адміністрування ПДВ в Україні, зокрема, ведення ЄРПН та СМКОР, для бізнесу, судової системи та податкової служби.
Дуже важливо якнайшвидше провести офіційні прозорі конкурси на всі посади ДПС категорії А та Б. Це, до речі, стосується і митниці. Усі ми розуміємо, що тривале перебування керівників у статусі в.о. не додає ефективності в роботі служб. Мінфін за погодженням з парламентським комітетом має не просто визначити критерії ефективності податкової та митної служб врахувавши пропозиції аналітичних центрів, а забезпечити щомісячний моніторинг їх виконання.
За безвідповідальні «галочки» має відповідати податкова
Ще одна проблема, яка наносить шкоди бізнесу з початку запуску системи, — суцільне неврахування Таблиць платників, яка б мала стати перепусткою до безперешкодної реєстрації ПН/РК. Однак податківці їх ігнорують. Комісії продовжують обмежуватися проставлянням «галочки» навпроти однієї із загальних підстав та роблять «формальну» приписку про начебто якісь ризикові контрагенти та операції з ними. Все це заганяє бізнес у глухий кут, змушуючи витрачати час на з’ясування конкретних обставин по своїй справі. І ніхто за такі дії не несе ніякої відповідальності. Це неправильно.
Тому необхідно терміново внести законодавчі зміни до Податкового Кодексу України щодо відповідальності посадовців ДПС України за прийняття рішень з порушенням вимог Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, в частині, які не містять ніяких відомостей стосовно чіткої і конкретної податкової інформації та причин, які б слугували законною підставою для віднесення платників податків до категорії «ризикових».
Усі ці поправки мають допомогти бізнесу працювати, а не витрачати ресурси на постійну боротьбу за свої права, на додаткові адміністративні проблеми, створені владою. У людей, які створюють ВВП, достатньо інших проблем, пов’язаних із війною — електроенергією, логістикою, втратою попиту, релокаціями, руйнуваннями тощо.
Зараз саме час державі проявити максимальну довіру до бізнесу. Сподіваємось, що Кабінет Міністрів України та Верховна Рада України почують бізнес і якнайшвидше врегулюють проблему блокування податкових накладних, прийняття та врахування Таблиць даних платника, врахувавши пропозиції українського бізнесу.