Повномасштабна війна — величезна криза, яка вплинула на український ринок талантів. Вона переформатувала бізнес, змінила уявлення про лідерство та змусила весь світ подивитися на українців іншими очима.
Воєнний рік примітний кількома трендами, про які детальніше розповім далі.
Тренд 1: Новий розподіл сил і фахівців
Саме люди роблять бізнес, а з початку війни за кордон виїхало понад 14,5 млн українців. 70% з них мали вищу освіту, 63% мали роботу. Деякі міжнародні компанії заздалегідь вивезли своїх працівників. Зараз багато хто повернувся додому, проте й тих, хто продовжує будувати своє життя за кордоном, вдосталь. Для ринку праці це означає новий розподіл сил та компетенцій.
На перші півроку після початку війни бізнес буквально завмер. Частина компаній потрапила в окупацію, у когось розбомбили склади, найбільше постраждала логістика через втрату морських шляхів та неба. Влітку ситуація почала змінюватися. Відкрилися нові бізнеси. Запити на пошук топ-менеджерів також зросли і вже у грудні повернулися до довоєнної кількості. Експати, що в перші місяці війни працювали віддалено, повертаються до офлайн-роботи в українських офісах. Це велика емоційна підтримка для команд.
Позначився на ринку виїзд багатьох жінок-лідерок на управлінських позиціях. Вони керують бізнесом з-за кордону або отримали локальні офери. Цих жінок тримають діти, які тривало адаптуються в новій країні або ж навчаються в місцевих школах. Але найбільше стримує ймовірна небезпека вдома. Це вигідно міжнародному бізнесу — іноді у великих компаніях мало не KPI ставлять у збільшенні жінок у керівництві. На досвід українців є попит: ми енергійні, амбіційні, голодні до результату.
У підсумку: за останній рік профіль СЕО, що керують бізнесами з України, маскулінізувався. Ця тенденція може тривати ще кілька років. На нас очікує змішаний тип управління — ремоут-керівників (здебільшого жінок та експатів, що ведуть бізнес з-за кордону), та управлінців, що фізично залишилися в країні. Це новий рівень гнучкості та синергії, який збагатить наш досвід. Попереду також велика робота, щоб повернути топ-таланти додому.
Тренд 2: Масштабування бізнесу за кордон
Україна цікава світові саме зараз — нами надихаються, з нами хочуть працювати.
Український онлайн-ритейлер Розетка запустив доставку товарів у Польщу, а з листопада 2022 українці у Варшаві, Гданську та Вроцлаві користуються послугами Нової пошти. Монобанк виходить на ринок Польщі. Прикладів безліч. Стратегія виходу розрахована спершу на українців за кордоном, що вже знайомі з брендом, а згодом — і на залучення локальних споживачів.
Третина українських малих і середніх бізнесів розширили свою діяльність за кордоном і найбільше товарів і послуг українці зараз надають ринкам США (30%), Польщі (27%), Німеччини (13%), Великої Британії (10%), Литви (10%) та Канади (10%). Зберігається попит на послуги українських IT-фахівців.
У цьому контексті нас може очікувати новий відтік українських менеджерів за кордон. Амбіції, швидкість, розуміння процесів — це саме про наших людей, тож альтернативи за кордоном нашим управлінцям не буде. Разом з управлінцями релокуватися зможуть такі географічно універсальні функції, як маркетинг та HR. Юристів, бухгалтерів, фахівців із закупівель і постачання, скоріше за все, шукатимуть за кордоном. Це ті напрями, де наш український бізнес генеруватиме нові робочі місця для європейців.